Публікації

28 червня 2023 р. (зменшення підстав для звільнення від мобілізації)

Законом України №3125-IXвід 28.06.2023 внесено зміни до п. 11 ч.1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Зміни стосуються осіб, якіздійснюють догляд за повнолітніми особами з інвалідністю або ж на осіб, якідоглядають за дитиною з інвалідністю і неє її батьками (в т.ч. прийомними, батьками-вихователями).

Закон жодним чином не змінює умови, які визначені п.5 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Вказаноюнормою передбачено, що не підлягаютьпризову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники,прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю вікомдо 18 років.

Умови оплати

Клієнт зобов'язаний вчасно оплачувати надані послуги, компенсувати витрати, необхідні для виконання Договору, та забезпечувати наявність коштів на балансі в розмір незнижувального балансу. Незнижувальний баланс – сума коштів на балансі Клієнта, наявність якої є необхідною умовою для того, щоб Виконавець приступив до надання послуг. Виконавець інформує Клієнта про розмір балансу через персональну сторінку або шляхом направлення інформаційних повідомлень.

Клієнт зобов'язаний протягом 5 (п'яти) днів з моменту укладення Договору здійснити попередню оплату послуг Виконавця в розмірі незнижувального балансу, після чого вказана сума зараховується на баланс Клієнта.

Оплата послуг та компенсація витрат здійснюється Клієнтом не пізніше 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання рахунку або повідомлення про необхідність здійснення оплати. За наявності коштів на балансі Клієнта оплата здійснюється шляхом списання Виконавцем необхідної суми з балансу без попереднього погодження такого списання з Клієнтом.

У випадку списання коштів з балансу Клієнт зобов'язаний не пізніше 5 (п'яти) робочих днів з моменту такого списання здійснити оплату в розмірі необхідному для приведення балансу у відповідність до розміру незнижувального балансу.

Порядок оплати

Всі розрахунки між сторонами здійснюються в національній валюті України - гривні, а у випадку, якщо Клієнт є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особа всі розрахунки здійснюються у валюті, яка вказана в Договорі.

Всі платежі за Договором здійснюється шляхом переказу за допомогою національних або міжнародних банківських систем чи фінансових установ, посередників, та інших систем міжнародних грошових переказів (PayPal, Payoneer, TransferWise тощо), які дозволяють ідентифікувати платника, одержувача, призначення та інші реквізити платежу.

Оплата вважається здійсненою після зарахування коштів на рахунок Виконавця або після отримання від фінансового посередника належного підтвердження про здійснення оплати та списання коштів з рахунку Клієнта. Виконання замовлення до моменту отримання оплати можливе виключно за окремою домовленістю між Клієнтом та Виконавцем і така можливість не повинна розцінюватися Клієнтом, як стандартна умова Договору.

Умови повернення

Будь-яка оплата за Договором, крім сум, одержаних для відшкодування витрат Виконавця, є оплатою за надання послуг і НЕ ПІДЛЯГАЄ ПОВЕРНЕННЮ. Після оплати послуг та компенсації витрат Клієнт їх розмір вважається узгодженим.

Чи можуть затримувати?

Затримання при перевірці документів

Затримання особи може відбуватися під час превентивних поліцейських заходів або під час заходів визначених п. 7 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

В обох випадках затримання може здійснюватися виключно при вчиненні або виявленні ознак складу кримінального та/або адміністративного правопорушення.

Якщо працівник поліції не вчинив дії, які повинні передувати вимозі про надання документів, відмова не може розцінюватися, як непокора.

Процедура затримання:

  1.  складається протокол (під час затримання), в якому зазначаються:
    1. дата і місце його складення;
    2. посада, прізвище, ім’я та по батькові особи, яка склала протокол;
    3. відомості про особу затриманого;
    4. час і мотиви затримання.
  2. протокол підписується посадовою особою, яка його склала, і затриманим;
  3. негайно повідомляються її родичі;
  4. інформування центрі з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 14 Закону України "Про безоплатну правову допомогу" особи, до яких застосовано адміністративний арешт, мають право на на безоплатну вторинну правову допомогу.

Затримання після вручення повістки

Врученя повістки є способом виклику, а не способом затримання. Суть повістки - донести інформацію про виклик.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Затримання можливе в наступних випадках:

  1. вчинення адміністративного правопорушення (в т.ч. порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію);
  2. без рішення суду у випадку необхідності затримання особи, яка щойно вчинила злочин;
  3. за рішенням суду в межах крмінального провадження у випадку необхідності затримання особи, яка вчинила злочин.

Порушенням законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію вважається ухилення від мобілізації, а не ухилення від військового обліку чи відмова від вручення повістки.

Перелік адміністративних правопорушень та органів, які можуть здійснювати адміністративне затримання визначено в ч. 1 ст. 262 КУпАП або повинн бути визначено законом.

Хто може перевіряти документи?

Законом Укрїани "Про національну поліцію" не передбачено процедури безпідставної перевірки документів.

Перевірка документів відбувається в наступних випадках:

  1. здійснення превентивних поліцейських заходівn55;
  2. здійснення заходів визначених п. 7 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану";

Превентивні поліцейські заходи

Статтею 31 Закону України "Про національну поліцію" передбачено, що перевірка документів може здійснюватися під час превентивних заходів.

Поліцейський зобов’язаний повідомити:

  1. причини застосування превентивних заходів до особи;
  2. довести до відома особи нормативно-правові акти, на підставі яких застосовуються такі заходи.

Згідно зі статтею 32 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський має право вимагати в особи пред’явлення нею документів, що посвідчують особу у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах, у таких випадках:

  1. якщо особа володіє зовнішніми ознаками, схожими на зовнішні ознаки особи, яка перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи, або самовільно залишила місце для утримання військовополонених;
  2. якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення;
  3. якщо особа перебуває на території чи об’єкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю;
  4. якщо в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні засоби та інші речі, обіг яких обмежений або заборонений, або для зберігання, використання чи перевезення яких потрібен дозвіл, якщо встановити такі права іншим чином неможливо;
  5. якщо особа перебуває в місці вчинення правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події;
  6. якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об’єктом вчинення правопорушення.

При здійсненні превентивних заходів поліцейський повине (ст. 18 ЗУ "Про національну поліцію"):

  1. Назвати своє прізвище, посаду, службове звання;
  2. Пред’явити своє посвідчення на її вимогу;
  3. Дати можливість ознайомитися із наявною там інформацією;
  4. Поліцейський не зобов’язаний передавати особі своє посвідчення, а повинен тримати його у своїх руках.

Перевірка у зв'язку із воєнним станом

Дана процедура відрізняється від перевірки документів поліцейськими під час превентивних заходів.

Перевірка документів під час здійснення заходів визначених п. 7 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" повинна підбуватися у чітків відповідності до Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану атвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 р. № 1456.

Така перевірка має певні умови:

  1. може здійснюватися виключно уповноваженою особою;
  2. уповноважена особа має бути призначена наказом коменданта;
  3. перевірка здійснюється на підставі наказу військового командування разом із військовими адміністраціями.

Уповноважена особа має перевіряти дкументи в таких випадках:

  1. розшуку, або безвісно зниклої особи;
  2. якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення;
  3. якщо особа перебуває на території чи об’єкті із спеціальним режимом;
  4. якщо в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні засоби та інші речі, обіг яких обмежений або заборонений або для зберігання, використання чи перевезення яких потрібен дозвіл, якщо встановити такі права іншим чином не можливо;
  5. якщо особа перебуває в місці вчинення кримінального, адміністративного правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події;
  6. якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об’єктом вчинення правопорушення;
  7. порушення особою відповідних заборон, введених на території, де запроваджено правовий режим воєнного стану.

Як видно з переліку, більшість підстав співпадають із підставам для перевірки в межах превентивних заходів.

Працівники поліції

Повноваження органів поліції щодо мобілізації визначно пунктом 56 пунктом 56 Порядку від 30 грудня 2022 р. № 1487 і вони жодним чином не стосуються вручення повісток громадянам.

Відповідно до пункту 56 пунктом 56 Порядку від 30 грудня 2022 р. № 1487 Національна поліція має право:

  1. здійснювати досудове розслідування стосовно осіб, які вчинили кримінальні правопорушення, передбачені статтями 335, 336, 337 Кримінального кодексу України;
  2. за зверненням районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки здійснювати адміністративне затримання та доставлення осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення;
  3. за вимогою територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки подає відомості стосовно відсутності (наявності) судимості у призовників.

Вказаний перелік повноважень є вичерпним і він не містить повноважень на врученням повісток чи участь у їх врученні.

Працівники поліції не повинні ходити спільно з представниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, оскільки в них є інші обов'язки.

Роботодавці

Виклик може здійснювати не лише повістками. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки можути видати розпрядження керівникам (головам) державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій про необхідність оповіщення про виклик.

Форма розпорядження затверджена Додатком №13 до Порядку від 30 грудня 2022 р. № 1487.

Розпорядження повинно містити:

  • найменування державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації;
  • найменування територіального центру  комплектування;
  • дату та час прибуття;
  • адресу прибуття;
  • кінцеву дату, до якої потрібно прозвітувати про сповіщення;
  • військове звання, підпис, прізвище та власного імені керівника територіального центру комплектування та соціальної;
  • дату видання;
  • печатку керівника територіального центру комплектування та соціальної.

Алгоритм дій

У разі отримання розпоряджень районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки керівники (голови) державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій зобов’язані:

якщо працівник є на роботі

  1. видати наказ (розпорядження) про оповіщення;
  2. довести його до відома працівника під особистий підпис у частині, що стосується його прибуття;
  3. надіслати копію наказу (розпорядження) у триденний строк до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки;
  4. вручити повістку;
  5. забезпечити здійснення контролю за результатами оповіщення та прибуттям.

якщо працівник відсутній

  1. видати наказ (розпорядження) про оповіщення;
  2. надіслати копію наказу (розпорядження) у триденний строк до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки;
  3. письмово повідомити з наданням витягів з наказів (розпоряджень) відповідним територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, які тимчасово непрацездатні, перебувають у відпустці або у відрядженні.

Вимоги до використання електрогенераторів - це не лише дозволи та податки

Ажіотаж з електрогенераторами породив багато хайпу щодо дозволів та податків. Це позитивно вплинуло на правове регулювання і ряд норм були актуалізовані по потреб сьогодення. Дозволи стали не потрібні, податки наче можна поки не платити. Добре, що на цьому все і зупинилося. Адже, дизельні, бензинові та газові генераторі є ще й доволі небезпечними об’єктами.