вул. Олександра Довженка,
буд. 2
, оф. 41, м. Київ, 03057
Україна
+380 (44) 456-08-22

Застосування еколого-цивільних санкцій як форма декриміналізації відповідальності за екологічні правопорушення у Великобританії



В статті проведений аналіз законодавства Великобританії в сфері охорони навколишнього середовища щодо застосування цивільно-правових санкцій за екологічні правопорушення. Особливу увагу приділено тенденціям переходу від кримінальної відповідальності за екологічні правопорушення до цивільної.


Ключові слова: екологічне правопорушення, цивільна відповідальність, кримінальна відповідальність.
 

Відповідне дослідження спрямоване на проведення компаративістського аналізу певних особливостей відповідальності за екологічні правопорушення у Великобританії. В статті вживається термінологія, яка застосовується в країні дослідження, незважаючи на те, що це не зовсім співпадає із вітчизняними концепціями екологічної відповідальності. Крім цього, варто також пам’ятати, що у Великобританії існує кримінальна відповідальність юридичних осіб.

Однією з історичних ознак ХХІ сторіччя неодмінно стане дефіцит природних ресурсів, що, в свою чергу, призводе до збільшення чисельності екологічних правопорушень. В зарубіжних країнах протиправні діяння в сфері охорони навколишнього середовища стали доволі небезпечною загрозою. Як констатують наші зарубіжні колеги, з’являється такий новий вид протиправної діяльності  як незаконна торгівля тваринами, рослинами та продуктами тваринництва. На сьогоднішній день незаконна торгівля тваринами набула характеру організованої злочинності [1].

- 208 -

На даний час проводиться градація екологічних правопорушень за критерієм розміру отриманої правопорушниками фінансової вигоди. Екологічні правопорушення поділяються на правопорушення, які пов’язані із веденням господарської діяльності, тобто нівелювання екологічних вимог заради власного збагачення, та екологічні правопорушення, при яких правопорушник не отримує економічного зиску. До другої категорії відносять в основному правопорушення, які вчиняють громадяни.

Такий поділ може бути корисним при обґрунтуванні санкцій за певні види правопорушень. У Великобританії основним видом відповідальності за екологічні правопорушення продовжує залишається кримінальна відповідальність. Однак застосування такого виду відповідальності виявляється доволі проблемним. У Великобританії середній суддя має справу з екологічними злочинами раз на сім років, що робить процес для нього постійно новим та вимагає додаткового вивчення законодавства [1]. Іншою проблемою інституту кримінальної відповідальності за екологічні правопорушення є складність самого процесу. Зібрання доказів та доведення вини в кримінальному процесі є складним та потребує особливої уважності. Як наслідок, це призводить до зменшення кількості випадків притягнення правопорушників до кримінальної відповідальності. На даний час піднімається питання декриміналізації певних екологічних правопорушень або застосування альтернативних видів відповідальності за такі протиправні діяння.

Як приклад, в США за статистичними даними Environmental and Natural Resources Division в 1997 році  близько 97% екологічних правопорушень були кваліфіковані як цивільні та адміністративні правопорушення і лише  3% як злочини. У Великобританії за статистичними даними особа правопорушника була встановлена лише в 23% випадків [2, 176]. Саме це і стало причиною реформування інституту відповідальності за екологічні правопорушення у Великобританії.

На відміну від цивільно-правової відповідальності у Великобританії, в США цивільна відповідальність має значно ширший характер. В США  одним із видів цивільних санкцій є накладання на правопорушника  штрафу. Окрім цього, правопорушника можуть позбавити права займатися певним видом діяльності, відібрати ліцензію чи дозвіл. Такий вид санкції може стати катастрофічним для компаній на відміну від кримінальної відповідальності конкретних осіб, які завжди можуть бути замінені іншими.

За останній період у Великобританії відбулися зміни в політиці держави в сфері охорони навколишнього середовища. Наслідком таких змін можна вважати збільшення значення цивільно-правової відповідальності за екологічні правопорушення. Раніше основним видом відповідальності за екологічні правопорушення була кримінальна відповідальність, однак вона не виправдала себе з ряду причин. По-перше, даний вид відповідальності неможливо застосувати без дотримання певної процедури. По-друге,

- 209 -

кримінальний процес виявляться доволі дорогим «задоволенням» для держави. В результаті притягнення особи до кримінальної відповідальності витрати держави на проведення розслідування, здійснення судочинства та пенітенціарні заходи можуть бути значно більші ніж екологічно шкода.

В 2008 році у Великобританії був прийнятий Regulatory Enforcement and Sanctions Act [3], основним завданням якого було декриміналізація певних протиправних діянь та розширення застосування цивільно-правової відповідальності. Протягом певного часу відповідний акт не мав свого застосування в сфері охорони навколишнього середовища.

Лише в 2010 році було прийнято The Environmental Civil Sanctions (England) Order 2010 (ECS Order), в якому було врегульовано процедуру застосування до порушників екологічного законодавства цивільно-правових санкцій.

Відповідно до пункту 2 частини 1 ECS Order було визначено, що органами, компетентними притягувати певних осіб до цивільно-правової відповідальності за екологічні правопорушення, є The Environment Agency та Natural England [4].

ECS Order дає можливість відповідним органам застосовувати наступні види цивільно-правових санкцій:

Фіксований штраф – це найлегша із санкцій, яка може бути застосована до правопорушника (100 фунтів стерлінгів для фізичних осіб та 300 – для юридичних осіб). Пунктом «с» частини 2 статті 8 Графіка 1 ECS Order передбачено право правопорушника на оскарження повідомлення про накладення штрафу у випадку, якщо він вважає, що було допущено помилку стосовно факту вчинення правопорушення,  неправильно застосовано норму права, штраф є необґрунтованою мірою покарання та в інших випадках. Застосуванню відповідних санкцій передує певна процедура. Уповноважені органи зобов’язані встановити причиново-наслідковий зв'язок між діями особи та наслідками. Якщо уповноважений орган вважає, що зібрані докази є достатніми для визначення особи правопорушника, він направляє йому письмове повідомлення із зазначенням своїх намірів застосувати відповідну санкцію. Правопорушнику надається 28 днів для надсилання власних заперечень. Крім цього, якщо правопорушник не заперечує свою вину та сплатить протягом 28 днів з моменту отримання повідомлення 50% від розміру штрафу, він може розраховувати на звільнення від решти штрафу.

Якщо уповноважений орган після розгляду відповідних заперечень не знайде підстав для звільнення особи від відповідальності, він застосовує певну санкцію. Для добровільної сплати штрафних санкцій правопорушнику надається 56 днів.

У правопорушника завжди залишається право на оскарження застосування відповідної санкції до суду. В ECS Order зазначено, що відповідна санкція застосовується як заміна кримінальної відповідальності, а тому, у

- 211 -

випадку застосування до правопорушника відповідної санкції та сплати такого штрафу, особа в жодному випадку не може бути притягнута до  кримінальної відповідальності. Проте у випадку ухилення від сплати штрафу, у компетентних органів залишається право порушити питання про притягнення винної особи до кримінальної відповідальності.

Штраф із визначеною максимальною межею – розмір відповідного штрафу визначається органом самостійно, але не повинен перевищувати 250 000 фунтів. Відповідна санкція застосовується за більш небезпечні правопорушення, за які може наставати кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі.

Застосування даної санкціє є особливо дієвим для компаній, які спричинили забруднення навколишнього середовища. При її застосуванні береться до уваги ряд чинників, які можуть вплинути на ефективність та обґрунтованість такого виду санкції. Уповноважений орган може вимагати від компанії інформацію, яка надасть можливість з’ясувати розмір доходу, отриманого в результаті вчинення таких протиправних дій. Так, в рекомендаціях Консультативної групи Апеляційному суду при застосуванні штрафів рекомендовано визначати розмір штрафів в залежності від фінансових можливостей компаній. Розмір штрафу повинен бути настільки великий, наскільки він може стати фінансового невигідним для компанії [5].

При визначені розміру штрафу було запропоновано брати за основу:
1.    оборот компанії (дохід від продаж чи надання послуг за певний період без вирахування податків, наприклад за останні три роки);
2.    прибуток компанії (чистий прибуток після сплати податків);
3.    ліквідність компанії (співвідношення між активами та пасивами компанії).

На практиці відповідна позиція вже давно використовується і в інших країнах, вона має під собою певне економічне підґрунтя. Суд в жодному випадку не повинен допустити, щоб компанія після сплати штрафних санкцій залишалася у вигідному становищі [2, 164].

Таким чином, врахувавши ці основні фактори, суд може визначити розмір штрафу, який буде зобов’язана сплатити компанія-правопорушник. Визначення розміру штрафу судом має певне логічне обґрунтування. Юридична відповідальність за шкоду, завдану навколишньому середовищу, має в основному не відновлювальний характер, а компенсаційний. Тому зрозуміло, що незалежно від того, який розмір штрафу буде сплачений компанією, навколишнє середовище не буде повернуте в стан, який існував до забруднення чи іншого спричинення шкоди.

Основною функцією такого виду відповідальності є каральна та превентивна: створити правопорушнику настільки несприятливі фінансові умови, щоб він не допустив таке правопорушення в майбутньому.

Окрім цього, при визначенні розміру штрафів, в певній мірі, прослідковується принцип обмеження відповідальності за вчинення екологічного правопорушення. Якщо присудити компанії-правопорушнику досить значний штраф, це може призвести до припинення діяльності такої компанії. Як відомо, за будь-якою компанією стоять ще й інтереси її працівників, громади, суспільства, яке потребує її послуг та, звісно, держави, яка отримує податки. Ці всі фактори також повинні бути зважені при притягненні компанії до відповідальності у вигляді штрафів.

Цікавим залишається співвідношення штрафних санкцій та компенсацій потерпілим. Основним правилом є те, що компенсація повинна бути виплачена також потерпілим особам. Такими особами можуть бути власники земельних ділянок, яким була спричинена шкода у зв’язку із забрудненням навколишнього середовища. Якщо фінансові можливості правопорушника обмежені, то розмір штрафу може бути зменшений для того, щоб правопорушник зміг в першу чергу виплатити компенсацію потерпілому.

Процедура направлення заперечення протягом 28 днів також є обов’язковою при застосуванні даної санкції, як і при інших, які будуть розглянуті нижче.

Припис (приведення у відповідність із законом) як санкція полягає в тому, що орган зобов’язує правопорушника припинити порушення та привести свої дії у відповідність із вимогами законодавства.

Відновлення попереднього стану полягає в тому, що уповноважений орган може зобов’язати правопорушника протягом визначеного часу відновити стан об’єктів, яким було спричинено шкоду. В даному випадку відновлення є умовним, зокрема відновлення повинне бути здійснено настільки, наскільки це виявляється можливим.

Заборона на вчинення певних дій полягає в направленні письмової вимоги правопорушнику припинити дії, які можуть призвести або призвели до спричинення загрози життю та/або здоров’ю людей чи шкоди довкіллю. Відповідна санкція може бути застосована виключно у випадках, коли уповноважений орган впевнений, що особа відповідальна за такі дії;  саме такі дії були причиною чи становлять ризик, чи спричинили певну шкоду навколишньому середовищу; за вчинення таких правопорушень особа може бути притягнута до кримінальної відповідальності. Об’єктами, яким може спричинятися шкода, визначено здоров’я людей та навколишнє середовище в цілому, включаючи здоров’я тварин та рослин.

Після того як було досягнуто результат від такої заборони, уповноважений орган зобов’язаний видати сертифікат, що підтверджує виконання правопорушником вимог заборони.

Особа, до якої було вжито заборону має право на отримання компенсації та відшкодування шкоди, якщо така заборона була застосована необґрунтовано або було задоволено оскарження такої заборони.

- 212 -

Особливості застосування у Великобританії цивільної відповідальності за екологічні правопорушення мають як свої переваги так і недоліки. Запозичення відповідного досвіду можливе виключно з урахуванням особливостей як вітчизняного законодавства, так і особливостей вітчизняних компаній. Автор вважає корисним запозичення процедури застосування таких санкцій, оскільки це може допомогти вирішити конфліктну ситуацію мирним шляхом. Повідомлення компетентного органу у Великобританії про свої наміри має більш формальний характер, ніж відповідні попередження в Україні. Таке попередження містить в собі всі елементи, які будуть в рішенні про притягнення особи до відповідальності, що має в тому числі і психологічний характер.  

Призупинення діяльності підприємств також передбачено і в законодавстві України. На нашу думку, повноваження органів на таке призупинення є доволі обмеженими, що, в свою чергу, не дозволяє реалізувати превентивну функцію таких заходів. Відповідно до п. 5 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій і об'єктів у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища» від 29 жовтня 1992 року № 2751-XII підставою для припинення діяльності підприємств є систематичне перевищення ними лімітів використання природних ресурсів, порушення екологічних нормативів та екологічних стандартів, що не можуть бути усунуті з технічних, економічних чи інших причин. Таким чином, можливість застосування таких заходів з’являється виключно у випадку порушення вимог екологічного законодавства. Законодавством не передбачено можливість застосування таких заходів, якщо виникає загроза такому порушенню.

Варто враховувати те, що екологічна відповідальність в більшій мірі повинна мати проспективний характер: бути направлена на запобігання спричинення шкоди навколишньому середовищу.

Корисним також можна вважати досвід наших зарубіжних колег щодо видачі сертифіката, який підтверджує, що компанія виконала вимоги щодо припинення діяльності та має право на відновлення роботи.

Підсумовуючи, хотілось зазначити, що до декриміналізації екологічних правопорушень варто підходити з особливою обережністю. На даному етапі Україна також не може похизуватися високими показниками розкриття злочинів, якими завдано шкоду навколишньому середовищу, хоча кількість таких діянь постійно зростає. Натомість, вважаємо, оптимальний шлях полягає в тому, щоб зберегти кримінальну відповідальність для фізичних осіб та збільшити цивільно-екологічні санкції для юридичних осіб. Цивільно-екологічна санкції також можуть бути доволі ефективними про притягнення до відповідальності державних органів, які здійснюють управління в сфері охорони навколишнього середовища.

- 213 -


1. Dr. Michael Watson The enforcement of environmental law: civil or criminal penalties? [Electronic resource] / Dr. Michael Watson. - Mode of ac-cess : http://eprints.hud.ac.uk/339/1/WatsonEnforcement.pdf Last access: 2011. – Title from the screen
2. Sandra Rousseau Empirical Analysis of Sanctions for Environmental Offenses / Sandra Rousseau // International Review of Environmental and Re-source Economics. -  2009. – Vol. 3. – P. 161-194.
3. Regulatory Enforcement and Sanctions Act, 2008 [Electronic resource]. - Mode of access:  http://www.legislation.gov.uk/ukpga/2008/13 Last access: 2011. – Title from the screen
4. The Environmental Civil Sanctions (England) Order, 2010 [Electronic resource]. - Mode of access: http://www.legislation.gov.uk/uksi/2010/1157/article/2/made Last access: 2011. – Title from the screen
5. Еnvironmental offences: the panel’s advice to the court of appeal [Electronic resource]. - Mode of access: http://www.corporateaccountability.org/dl/Sentfinal.pdf Last access: 2011. – Ti-tle from the screen
 

Білик І.А. Застосування еколого-цивільних санкцій як форма декриміналізації відповідальності за екологічні правопорушення у Великобританії / І.А. Білик // Порівняльно правові дослідження. —  2011. —  №2. —  С. 208-214.

Применение эколого-гражданских санкций как форма декриминализации ответ-ственности за экологические правонарушения в Великобритании. Билык И.А.
В статье проведен анализ законодательства Великобритании в сфере охраны окру-жающей среды относительно применения гражданско-правовых санкций за экологические правонарушения. Особое внимание уделено тенденциям перехода от уголовной ответственно-сти за экологические правонарушения к гражданской.
Ключевые слова: экологическое правонарушение, гражданская ответственность, уго-ловная ответственность.

Eco-civil sanctions application as a form of decriminalization environmental re-sponsibility in UK. Bilyk I.
This article analyzes environmental legislation of the UK concerning the application of civil sanctions for environmental offences. Particular attention is paid to trends in transition from criminal responsibility for environmental offences to civil one.
Key words:  environmental offences, criminal responsibility, civil responsibility.


Догори