вул. Олександра Довженка,
буд. 2
, оф. 41, м. Київ, 03057
Україна
+380 (44) 456-08-22

Надання окремих видів документів при проведенні перевірки митними органами



Починаючи з 01 червня 2012 року набрав чинності Митний кодекс України прийнятий 13 березня 2012 року. Поряд з положеннями, які були запозичені із попереднього кодексу, Митний кодекс містить також нові процедури. Митний кодекс більш детально врегулював процедуру проведення планових та позапланових перевірок, а зокрема давання документів.

Незважаючи на прийняття Митного кодексу продовжує діяти Постанова Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку проведення митними органами на підприємствах перевірок системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України від 23 грудня 2004 р. № 1730 (надалі Порядок). Проаналізувавши положення Порядку можна побачити неузгодженість із положеннями Митного кодексу.

В Митному кодексі були враховані інтереси суб’єктів стосовно конфіденційності окремих видів інформації. Документи, що містять комерційну таємницю або є конфіденційними, передаються посадовій особі митного органу окремо від інших документів.

Передача таких документів для їх огляду, вивчення та їх повернення оформлюються актами довільної форми, які підписує посадова особа митного органу та уповноважена посадова особа підприємства, що перевіряється.

Отже, при наданні копії документів уповноважена особа підприємства повинна визначитися із переліком документів, які містять конфіденційну інформацію або комерційну таємницю.

Порядок дещо по іншому вирішує питання надання документів, які містять комерційну таємницю. Так, п. 10 надає право посадовим особам підприємства відмовлятися від надання пояснень, якщо питання, на які пропонується відповісти, стосуються комерційної таємниці, розголошувати яку, посадова особа підприємства не уповноважена. Суперечність полягає в тому, що розповідати інформація, яка становить комерційну таємницю, особа не зобов’язана, проте надати документі, які можуть містити комерційну таємницю, є її обов’язк. Відмова в наданні таких документів може розцінюватися митними органами як відмова в наданні документів за запит.

При отриманні документів працівник митного органу зобов’язаний підписати акт довільної форми. Враховуючи те, що законодавство надає можливість підприємству визначити форму такого акт, радимо у відповідному акті визначити не лише перелік документів, а також умови, які містяться в договорах про нерозголошення комерційної таємниці. Окремо такий акт повинен містити попередження працівника митного органу про наслідки розголошення конфіденційної інформації. Це надасть можливість в подальшому захистити свої права у випадку розголошення такої інформації.

Перелік документів, які віднесені до комерційної таємниці чи  містять конфіденційну інформацію повинен бути затверджений керівником підприємства. Окрім цього підприємство повинно затвердити положення про порядок поводження із комерційною інформацією, з яким варто ознайомити працівника митного органу, якого направлено на перевірку.

У випадку відмови працівника митного органу від підписання такого акту, підприємство може відмовити йому в наданні такої інформації. Незважаючи на це, не варто в переліку документів зазначати всі документи, які ви не бажаєте надавати митному органу. Законодавством чітко визначено, які документи не можуть становити комерційну таємницю та містити конфіденційну інформацію. При проведенні такої перевірки, як і будь-яких інших варто залучитися юридичною підтримкою.

 

Таким чином, алгоритм передачі документів буде наступний:

  1. Визначення переліку документів, що містять відомості, які необхідні для проведення перевірки у відповідності з метою перевірки;
  2. Визначення документів, які містять конфіденційну інформацію або становлять комерційну таємницю;
  3. Оформлення акта про передачу документів, які містять комерційну таємницю чи конфіденційну інформацію.

 

Окрім вищезазначених документів підприємство може володіти документами, які містять інші види інформації з обмеженим доступом (державна таємниця, документи державних органів для внутрішнього чи службового користування). В такому випадку, підприємство повинно переконатися в наявності у працівника митного органу доступу до такого виду інформації.

Окремо варто відзначити, що забороняється вилучення оригіналів первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, крім випадків, передбачених Кримінально-процесуальним кодексом України. Таким чином, відповідні документи повинні надаватися в копіях. При наданні таких документів, у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 347 Митного кодексу, вони повинні бути підписані керівником підприємства або уповноваженої особи та скріплені печаткою (за наявності).   


Догори