вул. Олександра Довженка,
буд. 2
, оф. 41, м. Київ, 03057
Україна
+380 (44) 456-08-22

Морально-етичний аспект при обранні адвоката



Як точно пыдмытив Г. Джаншиєв: "Мірилом оцінки поведінки адвоката повинна служити не зовнішня законність, а внутрішня правда та повна справедливість". Можливо, Г. Джаншиев дещо ідеалізує етичні начала адвокатури, але спробуємо розібратися, наскільки така ідеалізація адвокатівможе бути правильною.

У західній традиції критерієм для оцінки адвоката слугує ступінь захисту інтересів клієнта. Для повного розуміння такого критерію необхідно більш детально розглянути таке поняття як "інтерес" і його співвідношення з адвокатською діяльністю.

На думку Гольбаха, інтерес – це, попросту кажучи, те, що кожний з нас вважає за необхідне для свого щастя. Звідси випливає, що жоден смертний не буває повністю позбавлений інтересів. (Гольбах. Избр. произв., в 2-х т., т. 1. М., 1963, с. 311.) Переносячи категорію інтересу в площину адвокатської діяльності, ми зустрічаємося з певним дуалізмом інтересів.

З першого погляду, і адвокат, і клієнт бажають досягтися одного – виграти справу. При такому розумінні, інтереси адвоката та клієнта, як форма вираження відносини до поставленої мети, також єдині. Незважаючи на те, що адвокат і клієнт виступають на одній стороні, ми вимушені констатувати, що вони завжди переслідують різні цілі: адвокат – одержання гонорару, клієнт – захист своїх прав. Ціль клієнта є, як правило, способом досягнення вторинної (справжньої) мети адвоката, і, таким чином, дає нам можливість побачити дійсний інтерес адвоката.

Тепер потроху перенесемо інтерес у площину сучасної судової практики. Досягтися реалізації свого інтересу адвокат може різними способами. Практика знає випадки, коли адвокати пропонують "здати" інтереси клієнта за певну винагороду. Незважаючи на те, що такі випадки вкрай обурливі, вони мають місце та, навіть, мають своє логічне пояснення.

Повернемося до інтересу та спробуємо його застосувати до такої непорядної поведінки адвоката. Насправді, адвокат прагне досягтися своєї мети більш легким шляхом. Чи можливо якимось чином вберегти себя від такої поведінки? Думаю що так. Саме мірило, запропоноване Г. Джаншиєвим, дасть відповідь на запитання, як вибрати гідного адвоката.

Інтерес, як правило, є прихованим почуттям, яке рідко хто виводить назовні. На відділеному етапі досягнення мети інтерес клієнта та адвоката можуть збігатися, але винятково до втручання інших факторів. Саме внутрішня правда може стати стримуючим фактором, яким керується адвокат при представництві ваших інтересів.

Етична проблема адвокатської діяльності полягає в тому, що внутрішня правда буває різна. Оцінивши переконання адвоката, можна визначити ступінь ризику здачі ваших інтересів, а також рівень його самовіддачі під час представництва інтересів у судових органах. Цей вирішальний фактор дозволяє пояснити причини пасивної поведінки адвокатів в кримінальному процесі, тривалість розгляду та негативний результат судових справ.

Більшість адвокатів негативно ставляться до протиправних дій підзахисних, що пояснюється їхнім негативним відношенням до правопорушень в цілому. Аналогічне відношення може бути й при захисті в цивільному, господарському або адміністративному процесах. Адже кому, як не адвокатові, відомо, що клієнт не завжди правий. Когнітивний дисонанс адвоката надалі може перерости із внутрішнього конфлікту в конфлікт із клієнтом або небажання працювати з повною віддачею.

Вирішенням такої проблеми, на нашу думку, може стати застосування мирного врегулювання на початковому етапі конфлікту. Адвокат зобов'язаний після ознайомлення зі справою надати повний та вичерпний аналіз дій клієнта із зазначенням правопорушень і їх наслідків. Багато в чому, саме від адвоката залежить вирішення конфліктної ситуації з мінімальними витратами.

Вивчивши справу клієнта, адвокату заздалегідь відомо гіпотетичний результат судового розгляду. Згідно ч. 4 ст. 21 Правил адвокатської етики, схвалених Вищої кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті міністрів України від 01.10.1998 г., адвокат повинен сповістити клієнта про можливий результат виконання доручення на підставі закону та практики його застосування. При цьому забороняється давати клієнтові завірення та гарантії щодо реального результату виконання доручення, прямо або побічно сприяти формуванню в нього необґрунтованих надій, а також уяви, що адвокат може вплинути на результат іншими засобами, крім сумлінного виконання своїх професійних обов'язків.

Клієнти, які шукають адвокатівзгодних на будь-які "вчинки" для захисту їх інтересів, повинні розуміти, що вони, тем самим, попадають у власну пастку. "Внутрішня правда" таких адвокат дозволяє їм не тільки захищати інтереси всіма законними та незаконними методами, але і досягти своїх особистих інтересів більш легким способом: здавши інтереси клієнта.


Догори