вул. Олександра Довженка,
буд. 2
, оф. 41, м. Київ, 03057
Україна
+380 (44) 456-08-22

Участь адвоката в кримінальному процесі (особливості участі адвоката з кримінальних справ)



Станом на листопад 2012 року в Україні органами внутрішніх справ було порушено 386 825 кримінальних справ. По даним Вищої кваліфікаційної комісії адвокатур в Україні право на заняття адвокатскою діяльністю мають 38 946 адвоката.

Величезна кількість осіб, які внесені до реєстру, зважаючи на різні обставини, не здійснюють адвокатську діяльність.

Не рідко, у реєстрі можна знайти осіб, які вже багато років як стали суддями, зайняли державні посади та ін. Вищевказані особи повинні виключатися із зазначеного реєстру, але, з невідомих обставин, це не було зроблено.

За простим підрахунком на одного адвоката припадає близько 10 кримінальних справ у рік. Потрібно також брати до уваги, що крім кримінальних справ, адвокати також активно задіяні в господарських справах та справах про адміністративні правопорушення. В наслідок такої завантаженості особи, що потребують оперативної допомоги адвоката, змушені звертатися до юристів, що не мають свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Проблеми допуску захисника в кримінальному процесі

З моменту набрання чинності новим Кримінальним процесуальним кодексом України проблема участі захисника в кримінальному процесі тільки збільшилася. Попередній Кримінально-процесуальний кодекс України від 1960 року передбачав, що захисником у кримінальному процесі може бути особа, яка у встановленому законом порядку уповноважена здійснювати захист прав і законних інтересів. У якості захисника могли допускатися адвокати, що мають свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, а також інші фахівці в сфері права.

Останні не завжди допускалися в кримінальному процесі, що, безумовно, підривало принципи верховенства права. Після численних проблем з допуском юристів як захисників, крапку в цій справі поставив Європейський суд із прав людини. Своїм рішенням від 24 листопада 2011 року в справі "Загородний проти України" суд ухвалив, що право кожної особи, обвинувачуваної в здійсненні кримінального правопорушення, на ефективний захист адвокатом не є абсолютним, воно становить один з головних фундаментів належного судового розгляду.

У справі "Загородний проти України" право заявника на вільний вибір свого захисника було обмежено, оскільки захисник за його вибором був юристом, але не мав свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.

На думку Європейського суду, залишаючи питання обмеження права на вільний вибір захисника невирішеним протягом тривалого часу, державні органі створили ситуацію, яка є несумісною із принципом юридичної визначеності, що закріплений Конвенцією, і який є одним з основних елементів верховенства права (див. mutatis mutandis, рішення від 2 листопада 2010 року в справі «Штефаніца та інші проти Румунії», заява №38155/02, п. 31). Отже, право заявника на вільний вибір захисника було обмежено способом, який є несумісним з вимогами пунктів 1 по 3 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод.

Рішенням Конституційного суду України від 16 листопада 2000 року (справа Солдатова) також було визнано неконституційним обмеження вибору захисника відмінного від адвоката.

Рішення конституційного суду України є казуальним актом, тому може застосовуватися винятково при тлумаченні Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року. Оскільки вищевказаний акт припинив свою дію, застосування рішення Конституційного суду України неможливо при відстоюванні прав на вибір захисника за новим Кримінальним процесуальним кодексом України.

Новий Кримінальний процесуальний кодекс увів досить тверді обмеження щодо вибору захисника. Так, згідно ч. 1 ст. 45 КПК України захисником може бути тільки адвокат. Крім того, представником потерпілої сторони також може бути лише адвокат, за винятком участі в якості представника юридичної особи уповноважених осіб.

Таким чином, новий Кримінальний процесуальний кодекс України обмежив верховенство права, на якому акцентував свою увагу Європейський суд з прав людини.

На нашу думку, участь юристів або інших фахівців у сфері права в кримінальному процесі має право на життя та повинно бути гарантоване державою. Державні органи і юристи часто забувають деякі теоретичні основи права.

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують практику Європейського суду з прав людини як джерело права. На підставі цього можна стверджувати, що практика Європейського суду в справі «Загородний проти України» є частиною національного законодавства, яке встановлює більш широкий обсяг прав при виборі захисника для громадян у порівнянні з Кримінальним процесуальним кодексом України.

Висновки

Незважаючи на помилки в правозастосовчій практиці правоохоронних органів, при виборі захисника перевага слід віддавати юристам, які мають свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, а також внесені до Єдиного реєстру адвокатів України. Це допоможе заощадити безцінний час при захисті ваших прав і інтересів. Кожна секунда слідчих дій без участі адвоката може коштувати вам волі. Оскарження відмови слідчого або слідчого судді в допуску захисника досить витратний процес.


Догори