вул. Олександра Довженка,
буд. 2
, оф. 41, м. Київ, 03057
Україна
+380 (44) 456-08-22

Правові наслідки несплати авансових внесків з податку на прибуток



Однією із гарантій дотримання податкової дисципліни є авансовий внесок. Даний механізм був уведений в Податковий кодекс України з метою недопущення несплати податків. Незважаючи на економічну невигідність для платника податків, сплата авансових внесків є обов'язком платника податків, а тому невиконання даного обов'язку може призвести до застосування санкцій зі сторони податкових органів. Спробуємо розглянути основні аспекти відповідальності за несплату або несвоєчасну сплату авансових внесків.

Момент виникнення податкового боргу

Відповідно до загального правила, передбаченого п. 54.1. ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до абз. 9 п. 57.1 ст. 57 Пк України  у складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань.

Згідно до п. 56.11 ст. 56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

ДПА також стоїть на позиції, що навіть незазначені суми авансових внесків в декларації, які сплачуються платником податків є узгодженою сумою зобов’язання. Ця позиція є спірною, адже у податкового органа відсутній розрахунок суми податку, здійснений платником. Податковий орган може самостійно визначити суму зобов’язання в порядку ст. 54 ПК України. Це питання є ключовим у визначення моменту виникнення податкового боргу, а відтак, і правомірності дій ОДПС щодо стягнення несплаченого податку.

Отже, якщо авансовий внесок є узгодженим зобов’язанням, то несплата авансового внеску у визначений граничний термін сплати має наслідком виникнення податкового боргу відповідно до ст. 14 ПК України.

Згідно пп. 14.1.175. п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

ОДПС в такому випадку не виписує податкове повідомлення-рішення, а платник податків не маєте права проводити процедуру адміністративного чи судового оскарження. У ОДПС виникає право відразу надсилати платнику податку податкову вимогу.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Відповідальність платника податку

Відповідальність платника податку за несплату авансових внесків настає незалежно від результатів господарської діяльності поточного року та наявності/відсутності грошових коштів на рахунку.

ПК України передбачає штрафні санкції у вигляді штрафу та пені за несвоєчасну сплату. Відповідно до п. 126.1 ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

  • при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
  • при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Крім того, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання (граничного строку сплати авансового внеску) на суму податкового боргу нараховується пеня. Відповідно до п. 129. 4 ст. 129 ПК України пеня, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Таким чином, для підприємства несплата авансових внесків загрожує сплатою штрафу (в розмірі 10% або 20% в залежності від тривалості затримки) та сплати пені (в розмірі 120% річних облікової ставки НБУ). З 10.06.2013 р. розмір облікової ставки НБУ 7%. Тобто, якщо на момент сплати платником податків суми боргу розмір облікової ставки НБУ не зміниться, то розмір пені становитиме 8,4% річних за кожний день прострочення.

При чому, важливо врахувати, що сплата платником податків грошових коштів в першу чергу спрямовується на покриття пені та штрафу, а основного зобов’язання за залишковим принципом, незалежно від того, що платник податку зазначає у призначення платежу.

Також передбачена адміністративна відповідальність для посадових осіб платника податків (директора та бухгалтера) у вигляді накладення штрафу у розмірі від 85,00 грн. до 170,00 грн. Повторне притягнення до адміністративної відповідальності протягом року – штраф у розмірі від 170,00 грн. до 255,00 грн.

Погашення податкового боргу

З метою погашення податкового боргу платником податків ОДПС наділені повноваженнями, передбаченими в главі 9 ПК України.

Відповідно до п. 88.1. ст. 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Найгіршим є те, що право податкової застави виникає на підставі норм ПК України та не потребує письмового оформлення.

Право податкової застави виникає з дня, наступного за граничним днем сплати авансового внеску. Наприклад, несплата авансового внеску за липень 30 липня 2013 року має наслідком виникнення права податкової застави вже 31 липня 2013 року без будь-якого спеціального рішення про це.

Відповідно до п. 89.2. ст. 89 ПК України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
 
Однак право податкової застави з дня, наступного за граничним днем сплати авансових внесків, виникає лише щодо «всього та ніякого» майна. ОДПС повинні чітко визначити майно, на яке поширюється право податкової застави. Для цього ОДПС проводить опис майна.

Перешкоджання ОДПС у проведенні опису майна (недопущення працівників ОДПС до майна, ненадання документів) призводить до звернення податкового органу до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Крім податкової застави ОДПС може застосовувати винятковий спосіб погашення податкового боргу – адміністративний арешт. Але розглядати його в межах цієї консультації недоцільно.

Отже, несплата Вами авансових внесків ОДСП має наслідком:

  1. виникнення податкового боргу;
  2. сплату штрафу у розмірі 10% або 20% залежно від тривалості прострочення;
  3. сплату пені у розмірі 120% річних облікової ставки НБУ;
  4. адміністративну відповідальність керівника та головного бухгалтера;
  5. виникнення права податкової застави.

Законних механізмів зменшити розмір Ваших авансових платежів станом на сьогодні не існує. ПК України передбачена єдина можливість їх перегляду – за результатами І кварталу року (якщо результат є збитковим). Інших підстав для перегляду не передбачено. Крім того, несплата авансових платежів у зв’язку із зменшенням доходу/прибутку поточного року у порівнянні з минулим навіть не буде розглядатись пом’якшуючою обставиною при розгляді питання про притягнення до відповідальності.

Можливим варіантом є розстрочення або відстрочення податкових зобов’язань та податкового боргу (тих, сплата яких вже прострочена). Сама процедура є доволі складною, передбачає подання численних документів, в тому числі і економічних обґрунтувань доцільності та можливості надання Вам таких пільгових умов сплати податків. Для визначення можливості отримання рішення про розстрочення/відстрочення однозначно варто звертатись спочатку до саме Вашого ОДПС.

Альтернативний варіант

Якщо у вашій декларації на прибуток не були визначені розмірі авансових платежів у 2013 році, або якщо не сплачений авансовий внесок за січень-лютий 2013 року, то сума грошового зобов’язання, як було зазначено в п. 1 консультації, є неузгодженою. В такому випадку ОДПС обов’язково спочатку повинен скласти податкове повідомлення-рішення.

Ви можете проводити процедуру і адміністративного, і судового оскарження. Але не одночасно. З метою, затягнути момент виникнення узгодженого зобов’язання завжди варто спочатку пройти адміністративну процедуру до кінця.

Штрафні санкції у вигляді штрафу та пені застосовуватись не будуть до остаточного узгодження суми зобов’язання (як максимум – до прийняття рішення апеляційного адміністративного суду не на користь платника податків). Цей момент може виникнути вже в 2014 році, коли за даними 2013 року буде подана річна декларація на прибуток та уточнена сума вашого зобов’язання.

Але і в такому випадку платник податків повинен спочатку сплатити суму боргу, а лише потім має право на повернення надміру сплачених податків в порядку та на підставах, передбачених ст. 43 ПК України.


Догори