вул. Олександра Довженка,
буд. 2
, оф. 41, м. Київ, 03057
Україна
+380 (44) 456-08-22

Мовчання ягнят або як адвокатів зробили мовчазними співучасниками суддівських правопорушень



Кожний юрист несе корпоративну соціальну відповідальність за стан правосуддя в країні. На моє переконання, вина юристів в суддівській корумпованості сягає десь 80-90%. Відсутність знань породжує бажання вирішити проблему способом, який не вимагає складних хімічних реакцій головного мозку. Соціальна відповідальність юристів може мати різний прояв.

З початком власної практики прийняв рішення, що соціальна відповідальність повинна проявлятися як: 1) відмова у наданні правової допомоги клієнтами в обході чи порушенні законодавства; 2) відмова від давання хабарів, використання впливу чи будь-якої неформальної співпраці з суддями та державними службовцями; 3) безоплатна підготовка для клієнтів заяв та повідомлень про вчинення злочину; 4) підготовка скарг на суддів та державних службовців на умовах Pro Bono.

Остання форма стає доволі частішою. Але законодавство прописано так, що юрист чи адвокат не може нести таку відповідальність самостійно – не може скаржитися на суддю від власного імені.

По-перше, ч. 2 ст. 93 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів» (надалі Закон) визначено, що громадяни здійснюють своє право на звернення зі скаргою (заявою) щодо поведінки судді особисто або через адвоката, юридичні особи – через адвоката. Значна частина представництва в судах припадає не на адвокатів, а на юристів, які позбавлені права на звернення до ВККС України. Оскільки адвокат діє від імені та в інтересах довірителя, скарга на суддю надходить від імені громадянина, а не від імені адвоката. Звласної практики можу констатувати, що лише 20-30 відсотків клієнтів погоджуються з тим, що необхідно реагувати на протиправну поведінку судді. Інші – або відверто бояться, або не бажають витрачати свій час. І це все, навіть, за умови, що така послуга надається Pro Bono. Від клієнта вимагається лише підписати скаргу.

По-друге, ч. 2 ст. 93 Закону встановили обов'язок адвоката щодо перевірки фактів, які можуть тягнути дисциплінарну відповідальність судді, до подання відповідної скарги (заяви). Але не визначено жодних процесуальних механізмів, які дозволили б перевірити такі факти. Яким чином адвокат має можливість встановити порушення правил щодо відводу (самовідводу)? Мені траплялися судові рішення, де суддя формував склад народних засідателів з числа осіб, з якими спільно проживає в одному будинку (приватному будинку). Як адвокат має встановити правовий стан судді та осіб, які визначені народними засідателями? Витягу з реєстру РАЦС ніхто адвокату не надасть, витяг з реєстру адресного бюро – також. Тобто адвокат позбавлений правової можливості перевірити факти. Разом з тим, ч. 4 ст. 93 Закону передбачено, що за подання завідомо безпідставної скарги про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності адвокатом, такий адвокат може бути притягнений до дисциплінарної відповідальності згідно із законом. Якщо співставний кількість скарг на суддів з кількістю суддів, які були притягнутого до дисциплінарної відповідальності, то скарга на суддю більш небезпечна для адвоката, ніж для судді.

По-третє, ч. 2 ст. 93 Закону передбачено, що адвокат зобов'язаний відмовити у зверненні зі скаргою (заявою) щодо поведінки судді у разі, якщо такий адвокат є учасником судового процесу, в якому бере участь суддя, щодо поведінки якого подається відповідне звернення. Це означає, що адвокат, з яким співпрацює клієнт, позбавлений можливості звернутися від імені клієнта зі скаргою на суддю. Адже такий адвокат неодмінно є учасником судового процесу. Крім того, Закон не дає чіткого розуміння відносно періоду, коли адвокат є учасником процесу. Після розгляду будь-якої справи адвокат, як і сторони, продовжують перебувати в статусі учасника процесу. Навіть після винесення рішення по справі і відсутності оскарження адвокат має певні процесуальні права, а тому завершений процес може без проблем перейти в активну стадію. Проблему можна було б частково вирішити замінивши «учасником судового процесу» на «учасником незавершеного провадження».

По-четверте, більшість районних судів мають у своєму складі 3-5 суддів. Якщо адвокат практикує в маленькому місті, то очевидно, що він буде учасником процесів, де приймають участь всі судді такого суду. Це повністю обмежує можливість адвоката щодо підготовки скарги. Таким чином, Закон робить адвокатів мовчазними співучасниками численної протиправності, халатності та невігластва суддів, які мають місце у вітчизняній судовій системі.


Догори